Що ми насправді вважаємо красою зараз?

Краса перетворилася на горизонт, який постійно віддаляється. Те, що вчора здавалося «еталоном», сьогодні вже називають «перебором», а завтра воно знову повертається в тренди, ніби ніколи й не зникало. Норми змінюються так швидко, що за ними неможливо встигнути: форма тіла, риси обличчя, стиль, навіть текстура шкіри — все стає частиною нескінченної гонитви за ідеалом, який весь час вислизає.

І проблема не в тому, що стандарти змінюються — це робили всі епохи. Проблема в тому, що вони змінюються надто часто, надто різко і надто голосно, а люди встигають хіба що виснажитися в гонці, до якої їх ніхто не питав, чи хочуть вони стартувати.

@kvittkova

Краса перестала бути естетикою — вона стала алгоритмом. 

Колись тренди диктували журнали. Потім — селебріті. Зараз — алгоритми, які змінюють стандарти залежно від того, що «краще клікається». 

Це не еволюція — це перегони за увагу. І в центрі цього хаосу — тіло й обличчя реальних людей, які не встигають адаптуватися.

Чому ми так виснажені цією гонкою? 

1. Бо краса стала умовою прийняття.Навіть якщо ти цього не хочеш, ти бачиш: «бути гарною» — це не бонус, це соціальна валюта.

2. Бо тренд став швидшим за психологію.Поки ти приймаєш свої щоки — тренд уже диктує нову лінію підборіддя.

3. Бо ми жили в ілюзії, що колись наздоженемо.Але гонка не закінчується. Ти не встигаєш «стати красивою» — бо «красива» вже інша.

4. Бо краса тепер — це не стиль, а тиск.Порівняння з ідеальною шкірою, що існує тільки під світлом лампи біля вікна і в режимі HDR.

Що саме ми вважаємо красою зараз? 

• Натуральність, але полірована. Текстура шкіри — так, але контрольована.

• Гнучкість. Краса, яка може бути різною і мінятись, але в рамках «естетики».

• «Здорова» зовнішність. Хоча ніхто точно не пояснив, що це, але всі це продають.

• Індивідуальність, але чітко за трендами. Будь собою, але так, щоб це було візуально впізнавано.

Це парадокс: ніби свобода, але в кордонах.

У багатьох європейських країнах інша динаміка:

Жінки не поспішають «підганяти себе під тренд». Вони не соромляться зморшок, текстури шкіри, простого макіяжу чи його відсутності. Причина не в «генах» чи «самовпевненості». Причина в культурі, де:

• немає культу ідеального обличчя, бо ніхто не очікує, що ти його матимеш;

• цінність не вимірюється молодістю;

• простота вважається стилем;

• людина важливіша за картинку.

І найцікавіше: це не робить жінок менш привабливими. Навпаки — робить красу впізнаваною, живою, людською. Може, нам є що взяти в них до уваги? 

Що з цим робити на практиці?

Тут важливо сказати чесно: ми самі частково підтримуємо цю систему. Що більше ми клікаємо на «ідеальні обличчя», то більше алгоритм показує їх нам. Що більше купуємо «трендові обличчя», то швидше нас переконують, що ми маємо їм відповідати. Але є речі, які реально працюють:

1. Менше споживати «ідеальних образів». Алгоритм перестає нав’язувати те, що ти не дивишся.

2. Додавати у стрічку «нормальних людей». Жінки 40+, артисти без фільтрів, б’юті-блогери, які показують реальність. Це змінює сприйняття.

3. Не реагувати покупкою на кожен тренд. Попит = тиск.Коли ми перестаємо купувати, індустрія перестає диктувати.

4. Визначити свою красу самостійно. Тренди змінюються, але твоє обличчя залишається з тобою все життя. Тому логічно, щоб його визначенням займалася ти. Не алгоритм.