Страх змін може тримати нас у виснажливих роботах і стосунках, але з нього є шлях до руху вперед.

Нас роками вчили «триматися», але ця штучна сила — не про свободу, а про виснаження й нереальні вимоги бути водночас м’якою та незламною.

Осінь нагадує: сповільнись, видихни й повернись до простих, живих моментів.

Час не зникає — ми просто перестали помічати, як його проживаємо.

Ми боїмося здаватися нудними, бо світ вимагає бути цікавими. А іноді найцікавіше — просто бути собою.

Живемо у світі, де тренди зникають за дні, а разом із ними стоншується наша культурна пам’ять.