Час не зникає — ми просто перестали помічати, як його проживаємо.

Ми боїмося здаватися нудними, бо світ вимагає бути цікавими. А іноді найцікавіше — просто бути собою.

Живемо у світі, де тренди зникають за дні, а разом із ними стоншується наша культурна пам’ять.

Сцена завжди була дзеркалом епохи: від паєток і лосин до брендів і концептуальних шоу. Зазирни в архів і відчуй цю еволюцію.

Колись «працюю над собою» звучало як сила, тепер — як втома. Бо нескінченне вдосконалення часто залишає нас без сил, а не з прозріннями.

Бути вічно зайнятою стало новою валютою цінності. Якщо ти не в біганині, не в дедлайнах, не відповідаєш на дзвінки з другого ковтка кави — значить, щось не так.