Це не старість: чому ми забуваємо елементарні речі?

Вам знайомий цей туман у голові, коли думки ніби зависають, а зосередитися на простій речі стає складно? Заходите в кімнату, але не можете пригадати, за чим ви сюди прийшли. Розповідаєте історію і забуваєте, до чого ви хотіли підвести і взагалі навіщо. Або ж читаєте книгу, а клята одна сторінка вже у фокусі вашої уваги протягом декількох хвилин, і все ж не вдається сприйняти написане.

Ми звикли списувати це все на погану памʼять, або ж старість (так, навіть у 20 років). Проте цій «забудькуватості» існують різні наукові пояснення, які мають різні висновки. Тож спробуємо розібратися, що справді є причиною.

@annaprytulaaa

Можливо винні двері?

У 2006 році психологи Габріель Радванскі та Девід Коупленд провели дослідження «Walking through doorways causes forgetting: Situation models and experienced space». Учасники пересувалися між кімнатами у віртуальному середовищі та виконували завдання на пам’ять. Дослідники виявили: після переходу з однієї кімнати в іншу учасникам ставало складніше пригадувати інформацію про предмети, які вони бачили раніше. 

На думку дослідників, справа може бути у зміні контексту. Коли ми переходимо в інше місце, мозок сприймає це як своєрідну межу між подіями: попередня ситуація завершується, а починається нова. Через це інформація з попереднього епізоду може ставати менш доступною для пригадування.

Тож двері самі по собі не «стирають» спогади. Але зміна простору справді може вплинути на те, наскільки легко нам пригадати те, що відбувалося до цього.

Але часто ми просто неуважні 

Одна з причин, чому ми забуваємо, навіщо зайшли в кімнату — могли просто не встигнути як слід зафіксувати цю думку. Якщо паралельно ми читаємо повідомлення, слухаємо музику чи плануємо справи, увага перемикається, і потрібна думка легко губиться серед інших.

Тож іноді нам здається, що ми щось забули, хоча насправді ми навіть не встигли це запам’ятати.

Стрес і втома теж можуть впливати на пам’ять

Коли ми втомлені або перебуваємо у стані стресу, частина уваги постійно зайнята іншими думками та переживаннями. Через це мозку складніше зосередитися на новій інформації, утримувати її в голові та вчасно пригадувати потрібне.

Тому в періоди сильного навантаження звичайна забудькуватість може проявлятися частіше, бо втомленому й перевантаженому мозку складніше працювати з інформацією так само ефективно, як у стані спокою та відпочинку.

У яких випадках слід насторожитися

Звичайна забудькуватість, коли ми не можемо згадати чиєсь ім’я або потрібне слово, зазвичай не є приводом для занепокоєння. Однак є симптоми, які не варто ігнорувати. Якщо «туман у голові» з’явився раптово або швидко посилюється, проблеми з пам’яттю починають заважати повсякденному життю або разом із ними виникають сплутаність свідомості, сильний головний біль, слабкість, зміни поведінки чи проблеми з мовленням – варто звернутися по медичну допомогу.

Що робити, щоб розсіяти “туман у голові”

Один із найпростіших способів - 10–15 хвилин швидкої ходьби. Рух підвищує частоту серцебиття й кровотік, допомагає підвищити бадьорість і може покращити увагу та настрій. А зміна обстановки додатково допомагає переключитися з монотонної роботи або потоку думок.

Якщо вийти на прогулянку не виходить, варто хоча б відірватися від екрана, встати, розім’ятися, випити води й на кілька хвилин змінити заняття. Це дає увазі можливість відновитися, а не просто перемикнутися на ще один стимул.

Ще один простий прийом - зменшити кількість завдань одночасно. Закрийте зайві вкладки, приберіть сповіщення й запишіть одну конкретну справу, на якій зосередитеся зараз. Коли увага не розривається між десятком завдань, мозку легше утримувати потрібну інформацію.

І нарешті, якщо туман з’являється через втому, найкращим «лайфхаком» може бути сон і повноцінне відновлення. Не кожен стан потрібно переборювати, іноді мозку справді потрібна пауза.